РЕПОРТЕР

ХТО ПІДПАДАЄ ПІД ЛЮСТРАЦІЮ У МИРГОРОДІ ?

Сьогодні відбулася зустріч Миргородського міського голови із керівниками місцевих осередків політичних партій. Сергій Соломаха увагу присутніх акцентував на питаннях мобілізації, перспективах формування місцевого самоврядування та майбутніх президентських виборах.

Серед присутніх найбільша дискусія виникла навколо питань люстрації. Вона була настільки емоційною, що доходило до особистих образ. Як журналістові доводиться спілкуватися із представниками різних політичних сил.

То ж не акцентуючи уваги на прізвищах хочеться висловити власну думку відносно люстрації.

По-перше, законодавча база для люстрації ще не затверджена. Зараз збирається інформація відносно всіх, хто у тій чи іншій мірі причетний до корупції, хабарництва, фальсифікацій документів чи сприяв утвердженню кримінального режиму Януковича.

До речі, інформацію по особах, причетних до незаконних дій збирають як представники народної ради, так і «Правого сектора». Довірена особа «ПС» кожну п’ятницю із 14.00 до 18.00 буває у Миргороді.

По-друге, пролунали думки, що люстрація взагалі не потрібна, бо півсотні осіб на Миргородському майдані не можуть вирішувати, хто підпадає під люстрацію, а хто ні. Із юридичного погляду – не можуть вирішувати, але з морального – так.

Це люди, котрі пройшли горнило майданів, побували під кулями, відстояли наше право на іншу Україну.

І попутно риторичне запитання: а що ж робити із корупціонерами прокурорами, хабарниками лікарями, фальсифікаторами суддями? По логіці речей їх мали б виявляти правоохоронні структури. Виявляли?

Більшість громадян скажуть – ні.

То ж перше, що зробила народна рада та віче – висловили недовіру начальнику міліції, прокурору, начальнику Миргородської ОДПІ та ще кільком посадовцям. Зараз ці люди вже не працюють на займаних посадах.

Є приклади і іншого ґатунку.

Скажімо, минулої п’ятниці підійшла до представника «Правого сектора» жінка, котра поскаржилася, що вже тривалий час від посадовця отримує відписки та надала відповідні документи. Зрозуміло, цей чиновник більше працювати на своїй посаді не буде.

Знаю конкретний випадок. Людина, голова профкому, потурала керівнику закладу, коли останній обмежував права працівників на отримання оздоровчих чи на премії, розподіляючи їх серед так званих "наближених". Що робити із такою особою?

Ні для кого не таємниця, що іноді люди під примусом чинили те чи інше беззаконня. І якщо людина усвідомила, що чинила протиправні дії і це признала, думаю, вона має право на прощення.

Але коли починають кричати і будоражити громаду, що люстрація це зведення особистих рахунків, то починаєш задумуватися.

Скажімо, я ніякої люстрації не боюся, бо знаю, що хабарів не давав, хабарів не брав, службовим становищем не зловживав, жодної довідки, акта, протоколу і т.п. не фальсифікував.

Правда і те, що під люстрацію іноді підгонять власні «кар’єрні амбіції».

Зараз знову, через певні домовленості, деякі політичні сили хочуть спробувати змістити з посади міського голову Сергія Соломаху. І як інструмент прагнуть використати народну раду. Запитання: невже так не терпиться увійти у владні кабінети, що не можуть почекати осені?

І ще одне запитання: а що спільного між домовленостями і люстрацією?

І попутно напрошується наступне запитання: а що спільного між "кар’єрними амбіціями" і люстрацією?

Маєте документи про фальсифікації, отримання хабарів міським головою? Ні?

Критерій для люстрації має бути один: наявність документальних підтверджень, пояснень свідків і т.п.

Немає доказової бази, але є підозри? Тоді, у перспективі, люстраційні комісії мають підключити до процесу правоохоронні органи. Бо, зрозуміло, процес люстрації триватиме не день і не тиждень.

Лише через люстрацію може бути перезавантаження всіх систем управління від Кабінету Міністрів до місцевих органів самоврядування і їхніх низових ланок.

Микола Марченко