РЕПОРТЕР

ЗАГИНУВ КОЖЕН ШОСТИЙ ГРОМАДЯНИН УКРАЇНИ

День Перемоги часто називають " святом зі сльозами на очах ". І це справді так . У цьому ще раз переконалися учні Миргородської ЗОШ №1 ім. Панаса Мирного. Літературно-музичну композицію, присвячену усім, хто загинув у роки Великої Вітчизняної війни і хто , пройшовши горнило війни , залишився живим, підготували учні 10-Б класу разом із класним керівником Горбовцовою Аллою Олександрівною .

Звучить довоєнний вальс. Перед глядачами - безтурботні веселі обличчя старшокласників, наречена зустрічає коханого...

На екрані - картини війни. Із глибоким трепетом ловлять присутні кожне слово, кожен рух : прощання солдата-добровольця з дівчиною; мати просить-молить кулю помилувати сина, пролетіти далі ; спогади про тих, хто пішов у безсмертя, назавжди обірвавши гілку роду. Ролі майстерно зіграли Коротушенко Юрій, Малярець Оксана, Заярна Тетяна.

Затамувавши подих, слухають усі сухі цифри: за роки війни в Україні перетворено на згарища 714 міст, 28 тисяч сіл, загинув кожний шостий громадянин України.

Нікого не залишив байдужим фронтовий вальс у виконанні Горбовцової Інни та Марцинковської Анастасії.

Запалені поминальні свічки... Зал завмер , слухаючи удари метроному під час хвилини мовчання, наче власне серце.

І така довгождана перемога.Усміхнені обличчя. Ось він – мир. Зачарував травневий вальс у виконанні Діденко Ольги, Кравець Ганни, Марцинковської Анастасії, Карпенка Владислава, Іващенка Євгена, Коростиленка Костянтина, Лейка Сергія.

Оплесками вітали глядачі читців Кропивку Юлію, Гречко Вікторію, Сьомака Вадима, Фененка Святослава, Подескуєву Вікторію, Кацуна Ігоря.

А потім зі словами вітання до присутніх звернулася директор школи Фененко В.В.,також розповіла про долю випускників 1941 року і вчителів,нелегкі післявоєнні роки.

А нам приємно було під час виступу бачити сльози на очах глядачів, смутні обличчя. Отже, ми змогли донести до кожного серця живе слово правди.