З неба упав великий клубок вогню і все навколо освітив

Нещодавно кореспонденти газети «ВП» побували у селі Чернечий Яр , що поблизу славнозвісної Диканьки. Тут знаходиться відоме на всю Україну життєдайне джерело.. Вода цього джерела не тільки дуже смачна , а й має цілющу силу. До нього звідусіль приходять і приїздять люди, щоб напитися прозорої джерелиці , поліпшити здоров’я , вилікуватися від недуг.
Місцеві жителі нам розповіли , що здавна купають у ній немовлят. А діівчата мили нею голову , щоб гарні коси були .
/Files/images/Інна Горбовцова.jpg –А ака ж історія цього живоносного істочника? Коли і як він виник?- поцікавилися ми в однієї з найстаріших мешканок села Ставкової Лідії Юхимівни.
– Раніше ця земля , де знаходиться джерело , і цей яр належали Писаривщанському монастирю. А оскільки балки та гори не сприяли заняттю землеробством , ігуменя благословила черниць випасати тут овець. Отара велика – до 700 голів , а води не було. Тричі копали криницю, щоб мати змогу напувати худобу , та марно . Вода побуде тижнів зо два , а тоді « тікає»,– розповідає.
Важко доводилося черницям , ревно молилися вони , і от у 1894 році сталося майже неймовірне. Була велика гроза . Дуже сильно блиснуло , аж засяяло все навколо. Свідком цього був і дідусь Лідії Юхимівни. Йому належали землі навколо балки. Хата стояла неподалік яру. Він побачив у вікно, як у яр упав великий клубок вогню .
– Коли все стихло , пішли подивитися. А там розтрощене дерево і з-під його кореня тече водичка – чиста , як сльоза. Тоді з великої верби зробили циліндр – жлукто називається . А із верб поробили короби , щоб напувати овець, – говорить жінка.
– А багато людей відвідує ці місця ?– цікавлюся.
– Так, адже водичка незвичайна – цілюща й дуже смачна . І із Зінькова приїздять, і із Шишак, і з Решетилівки їдуть, щоб набрати цілющої води. Цікаво , що зимою вона тепла . Витягнеш – мов пара ледь-ледь іде.
–Дійсно не замерзає? –запитую.
– Ні, не замерзає. Мороз , сніг , а вона йде і полиєм лягає .
–Що це означає ?–цікавлюся.
–Отак зверху льоду вода тече сама собою . А влітку холодна така , що сім ковточків чи вип’єш , бо аж зводить щелепи, – пояснює Лідія Ставкова.
Чотири рази на рік проводяться тут молебні : на Великдень , на третій день Трійці , на Пантелеймона і вчетверте – залежно від погоди й потреби .
Спробували цілющої водиці і ми. Дійсно, дуже смачна ! Здається , додалося сили й наснаги . І місця тут дуже чудові. Краса природи неймовірна… Іноді закрадається думка: стільки в нашому краї прекрасних місць, про які просто не знаємо. Сподіваюся, наступного року вже влітку ми знову побуваємо у цьому благодатному куточку Полтавщини.

/Files/images/яр-1.jpg/Files/images/яр-10.jpg/Files/images/яр-5.jpg/Files/images/яр-4.jpg/Files/images/яр-8.jpg/Files/images/яр-6.jpg/Files/images/яр-2.jpg/Files/images/яр-7.jpg/Files/images/яр-9.jpg/Files/images/яр.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 216

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.