«ВОНА ЩО, БЕЗ ЛІФЧИКА Й ТРУСІВ?»- УЧАСНИК БОДІПЕЙТИНГУ
У Опішному на Полтавщині в Національному музеї-заповіднику українського гончарства провели фестиваль-конкурс гончарського бодіпейтингу.
Організували його у мистецькій галереї Центру розвитку духовної культури.
На фестиваль приїхали художники із різних куточків України.
Глядачів до зали, де працюють художники, не пускають. То ж люди за дійством спостерігають здаля.
Ось біля зали зупиняються дві дівчини і хлопець. Спостерігають за роботою художників.
«Оце да.Вона що, без ліфчика й трусів?»- хлопець рукою показує в бік однієї із дівчат-моделей.
«Та ні, бачиш, плавки їй зафарбували глиною»,– дівчина у відповідь.
Напівоголені хлопці та дівчата повинні були близько години висидіти в очікуванні гарної картини на своєму тілі. Візерунки мали певну схожість, так як мали стосуватися гончарської справи, але все ж відрізнялися як намальованими фігурами, так і стилем малювання. Вдалося дізнатися більше від авторів таких "живих картин".
Спочатку я поспілкувалася з Піщею Валерією, яка вперше спробувала себе в цій справі.
– Що хотіли відобразити своїм малюнком?
Людину з минулого, наскальні малюнки, він війде як людина з минулого, але переносить орнаменти Кричевського.
– Ви напевно запросили свого знайомого?
Це мій хлопець, Едуард.
– А ви вже так малювалися?– звертаюся до хлопця
Ні, це перший раз, просто вирішив взяти участь у конкурсі. Багато хто бере участь і я вирішив спробувати.
Художники працюють у різних техніках та жанрах. Хтось живу картину створює по всьому тілу моделі, а хтось використовує для цього лише певні частини тіла.
«У мене є робота. Але свій вільний час я присвячую бодіпейтингу. Це моє хобі.
Приваблює розмальовувати тіло, змінювати його. Але найбільше цікавить результат. Не знаєш, що вийде. Бо спочатку плануєш одне, а виходить щось зовсім інше»,– пояснює художниця Іванна Гураєвська із Умані.
Говорить, на полотні набагато легше малювати, ніж на людині. Бо однакових людських тіл немає . Кожне тіло має свої вигини, свої випуклості. То ж якщо навіть дуже постаратися, то однакових малюнків зробити неможливо. Дівчину-модель вибрала сама. Вона теж із Умані. Картину назвала «Нове покоління». На пупкові зобразила символічний людський зародок. Має символізувати зародження нової людини, нової нації. На голові у дівчини будуть 2 фігури лелек, які символізують єдність пари чи народу.
Журі Гран-прі присудило Тамілі Безрук із Опішні за картину «Незібрані грона райського саду».
Коментарi