Бандерівці в часи німецької окупації діяли у Криму та на Донбасі

Із 15 по 20 січня ініціативна група з Миргорода у складі Олександри Варенко, Ольги Махно, Юлії Наконечної, Лади Федоренко, Миколи Марченка в рамках Програми національних обмінів, що фінансується Європейським Союзом та Національним фондом підтримки демократії, побувала у Чернівцях та Хмельницькому. Там провели презентації фільму «Миргородський притулок-табір смерті» , книги «Історія у документах» та наукової розвідки «Спецповідомлення СД, СС, НКВС».

У Чернівцях зустрілися із учителями-істориками, краєзнавцями, учнівською молоддю та дали інтерв’ю кільком телеканалам. А також передали більше 100 екземплярів друкованої продукції в бібліотеки та вчителям-історикам.

У Хмельницькому спілкувалися із працівниками бібліотек. І також передали літературу для фондів бібліотечної системи.

Я поспілкувалася із одним з учасників поїздки, автором наукової розвідки «Спецповідомлення СД, СС, НКВС» Миколою Марченком та попросила детальніше розповісти про цю розвідку та про те, що він розповідав людям у ході презентації.

"У часи німецької окупації на території України діяли підпільні осередки чотирьох українських організацій: уряду УНР в еміграції, ОУН Бандери, ОУН Мельника, а також гетьманці-монархісти. Уряд УНР мав великий вплив на Поліссі та Волині, бандерівці працювали в Галичині, мельниківці на Вінничині, гетьманці на Буковині. Великі підпільні організації були створені також на решті окупованої німцями території. З початком війни похідні групи ОУН закріпилися навіть у Криму та на Донбасі.

В Криму активно діяли у Сімферополі та Джанкої. Розповсюджували націоналістичну літературу.

З часом з допомогою місцевих проукраїнських патріотів змогли створити капелу бандуристів та споживчий кооператив « Український консум», «Бюро допомоги українцям» та кілька українських шкіл.

На Донбасі націоналісти в часи німецької окупації домоглися відкриття більше 500 українських шкіл. Налагодили видавництво 8 українських газет", – розповідає історик, журналіст, автор наукової розвідки «Спецповідомлення СД, СС, НКВС» Микола Марченко.

У «Спецповідомленні «Про діяльність українських націоналістів», направленому секретарю ЦК КП(б) У Хрущову 14.06.1943 р. говориться: «ОУНівцями в східних областях України в ряді пунктів Київської, Житомирської, Полтавської, Запорізької, Сумської, Харківської, Одеської і інших створені підпільні організації, нелегальні типографії, якими керують націоналісти-нелегали, котрі прибули із західних областей….

Оунівці для організації націоналістичної роботи і підготовки населення до створення «Самостійної України», розіслали дуже багато своїх представників не тільки в міста України, але навіть в села і хутори.

Бандерівці закликають у своїх листівках населення боротися проти німців, роблячи основний наголос на боротьбі проти більшовиків, як головного ворога «Самостійної України». Проте тактика націоналістів в даний час зводиться до відмови від активних виступів проти німців з метою збереження кадрів і збирання сил, здатних в потрібний час виступити проти німців і більшовиків.

Поряд з цим українські націоналісти створюють в таборах військовополонених підпільні повстанські групи. Ці групи є в багатьох українських таборах в Лейпцігу… У Львові бандерівці вели бій з німцями і поляками, в результаті якого загинуло до 4 тисяч поляків. В цьому ж бою, нібито, загинуло до 2000 німців».

Ідентична інформація про діяльність ОУНівців була і збоку контрозвідки фашистської Німеччини.. Наприклад, у Берлін в міністерство окупованих східних територій 2. 11.1944 р. було направлено донесення про діяльність УПА на території України.

«Суть УПА можна осягнути лише з урахуванням того факту, що вона підпорядкована інтересам політичного українського руху ОУН,у якого основна мета– завоювання незалежності українського народу і створення самостійної і незалежної української держави. Із цієї політичної установки випливає вимога участі в боротьбі проти всіх «окупантів» української землі, із яких головними противниками і історичними ворогами українського народу є Радянський Союз, або Росія, і Польща. Всів інші, в тому числі і Німеччина, розглядаються як тимчасові».

Зброю і спорядження УПА здобуває в ході нальотів, закуповує чи отримує у вигляді трофеїв. Встановлено кількісний склад УПА «Захід»– 100 000 осіб. Ріст повстанської армії стримує недостатня кількість середнього та молодшого командного складу. Тому керівництво ОУН виробило тактику навчання своїх командирів у ворожій армії.

«Юнакам призивного віку пропонувалося вступати на службу в дивізію СС «Галичина» з тим, щоб отримати там грунтовну військову підготовку. Це розпорядження залишається в силі і на випадок окупації Західної України Радами. На цей випадок рекомендується вступати в Червону Армію з метою отримання там бойової підготовки»,– констатується у повідомленні німецької контррозвідки.

Вищесказане підтверджує й радянська контррозвідка. У «Спецповідомленні» від 14.06.1943 направленому у Москву Хрущову М.С. , зазначається: «Український народ, як заявляють бандерівці, потрібно підняти на активну боротьбу як з радянською владою, так і з німцями. Підтримуючись цієї тактики, бандерівці, в цілях завоювання довіри у німців, приймають активну участь в боротьбі з партизанами, в охороні тилу німецької армії, прагнуть проникнути в усі суспільні і адміністративні органи, створені німцями на окупованій території»

Про організованість та міць УПА свідчать і інші документи того часу.

На зборах керівників НКДБ у Полтавській області 6 червня 1944 р. було озвучено інформацію про діяльність Організації українських націоналістів на Полтавщині: « ОУН в період німецької окупації Полтавської області також провела не малу роботу по згуртуванню антирадянських націоналістичних кадрів. Вона вела підготовчу роботу по створенню банд УПА в Кременчуцькому і інших районах області з метою залишити їх в нашому тилу з завданням вести підривну роботу. ОУН закладувались склади продовольства і медикаменти для банд УПА в Яготинському районі»

Навряд чи органи НКДБ за кілька місяців змогли розкрити всю підпільну мережу ОУН на території центральної України.

Бо загони УПА могли на ній рейдувати вже після закінчення війни.

"З 24 квітня по 30 червня 1945 року відділ УПА «Крути» провів військово-пропагандистський рейд по північній частині правобережної України, пройшовши територією кількох областей і дійшовши до Прип’яті. За цей час мав 11 сутичок із радянськими військами.

Із 7 по 15 червня в районі Кременчука рейдував повстанський загін УПА з Холодного Яру, поширюючи націоналістичну літературу. Спецвідділ НКВС в кількості 130 бійців спробував оточити і знищити загін УПА, але був розбитий націоналістами",– говорить Микола Марченко.

Від себе хочу додати, що юди мало знають про життя під час німецької окупації . Про бандерівців, то взагалі вважала, що вони були лише на території Західної України. А зараз виявляється і на Донбасі , і на Полтавщині навіть видавали газети українською мовою. Моя бабуся з Кременчука. Зараз дізнаюся , що при німцях була газета «Дніпрова хвиля» і її тираж був аж 16 тисяч екземплярів.

/Files/images/ato/п.jpg/Files/images/ato/п-1.jpg/Files/images/ato/п2.jpg/Files/images/ato/П3.jpg/Files/images/ato/п5.jpg/Files/images/ato/п7.jpg/Files/images/ato/п-5.jpg/Files/images/ato/п6.jpg/Files/images/ato/п12.jpg

Аліна Дмитрук

Кiлькiсть переглядiв: 526

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.